Codein Purple Drank Ачинск

Братухи, я вчера взял закладки с кодеином, такой башатумнай еще не пробовал!

Ну, сразу говорю, я гопник, наркоманскую жизнь выбрал. Но нихрена себе, какие у нас вареные приключения! Вечером я сдаюсь в руки местной улице, и она меня любит. По глазам видно, кто первый наркотики впиливался, а кто на уровне топотушек держится. Жму руку своему брату, и он мне через зубы прошептал, что у него закладки с кодеином. Ну тут я не удержался и кинулся фать.

Закладки с кодеином – это халява, братаны! Ароматный цветок силы, которая проникает в каждую клетку твоего тела. Мое сердце замирает, а мозг выдает красивые картинки. Бешеный мескалин заставлял меня релаксировать, пока я курил свою новую закладку.

Но главное, братишки, это была пауза, чтобы подзарядиться энергией перед ночным штурмом баре. Я собрал своих верных друзей, и мы отправились на поиски веселья и кайфа.

В баре, конечно, было шумно и толпа заводная. Это место, где все души пробуют на вкус пероральное употребление разных напитков, а мы скачем под музыку и орём караоке. Знаете, прикольно когда все вокруг ведут себя адекватно, но только ты в это время ощущаешь себя крутым гражданином планеты.

Я подходил к стойке, заказывал коктейли со странными названиями, не обращая внимания на алкогольную печаль. Да-да, братва, я не пью алкоголь, я просто курю и наркотики жуёю. Никакого этого падения в чарку и похмелья у меня нет, я же сказал – я гопник, алкоголь это не моя струна.

И вот, когда я уже был в своей роли, мы с друзьями залетели на разогретую сцену. Песни летели в ночное небо, а чувство свободы полностью овладевало нашими телами. Я бродил по сцене, пытаясь найти свою песню, которую наизусть знал. О, да, вот она – гимн гопников, на который все старались петь. Там был такой текст, что сами искусители сворачивали от ужаса: "Топ-топ, топотушки в мозгах, мы здесь чтобы веселиться! Курим-суем практическое, для наркоманов это больше чем практика!"

А потом случился момент истины, когда все просто "слились" с песней. Мы чувствовали каждое слово, каждую ноту нашей безумной музыки. Мы были сплочены и счастливы, погружаясь в бездну своих молодых лет.

Ну а как же без заключительного аккорда? Наш брат, который обладал уникальным голосом и умел громко орать, всегда держал жару. Он просто сжигал сцену и завораживал всех присутствующих. Да что там, он был наркоманом и гопником в одном лице, и его голос был пронзительным оружием.

Таким образом, братва, я купил кодеин и орал караоке в баре. Это был безумно крутой вечер для меня, гопника, который нашел свою струну в море музыки и наркотических экспериментов. Мы расслаблялись и наслаждались каждым моментом, которые нам предоставляла наша жизнь на грани закона. Ведь в итоге, братаны, мы лишь ищем свое счастье, и если оно для нас наркотики и музыка – то почему бы и нет?

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!